Як дбаємо – так і маємо

1627 року указом царя московського Олексія (Михайловича) та його батька патріарха Філарета звелено було книги українського друку зібрати і на пожежах спалити із суворою забороною будь-коли в майбутньому купувати українські книги. Тоді у Москві було спалено «Учительное Євангеліє» Транквіліона-Ставровецького разом із іншими його книгами, а також  'Катехизис' Лаврентія Зизанія Тустановського.

1 серпня – минає 160 років від дня народження  Кокорудзи Іллі Федоровича  (1857-1933), педагога, вченого, громадського діяча. Народився у м.Яворові, нині Львівщина, здобув філософську освіту у Львівському ун-ті, займався педагогічною і науковою діяльністю у сферах філософії, педагогіки, історії української літератури, склав професорський іспит, довгий час очолював Академічну гімназію у м.Львові, працював у низці громадських організацій, став співзасновником товариства «Учительська громада». Разом з дружиною Іванною Чачковською здійснив багато пожертв при житті та по заповіту на духовний розвиток краю.

4 серпня – 260 років тому народився Боровиковський Володимир Лукич (1757-1825), маляр, живописець, іконописець, портретист. Народився у м.Миргороді Миргородського полку Полтавщини у козацькій родині, багатій на таланти: його брати, батько, а також брати батька, несучи справно козацьку службу, займалися іконописом. У віці понад 30 років Володимир подався до Петербургу, навчався в Академії мистецтв під керівництвом  українця Дмитра Левицького, став академіком, радником закладу. Написав близько 200 портретів сучасників, багато ікон, рання творчість пов’язана з традиціями українського живопису 18 ст., часто звертався до образів простих людей, прагнув виразити такі чесноти, як гідність, благородність тощо.

5 серпня – 80 років від дня народження Хорунжого  Юрія Михайловича (1937-2007), письменника. Народився у м.Києві, освіту отримав у Московському  ін-ту нафтохімпрому, працював за фахом, в 1977р. став членом Спілки письменників України, 3 1982р. перебував на творчій роботі. Упродовж 1988-1991рр. разом з родиною брав активну участь у багатьох акціях заради становлення Української Держави. У творчому доробку письменника романи, повісті новели, есеї-портрети тощо, де широко представлена і історична тематика, це «Сага про Ярославових доньок»,. «Шляхетні українки» і ін.

10 серпня –  минає 280 років від дня народження Лосенка Антіна Павловича (1737-1773), живописця, педагога, культурного діяча, академіка. Народився у м.Глухові Глухівського полку  Гетьманщини (нині райцентр Сумщини), освіту здобув у Глухівській школі співу та у Петербурзькій академії мистецтв, вдосконалював майстерність у французьких майстрів у портретному жанрі та історичному живописі. Уклав перший в імперії посібник з художньої анатомії, розробив рекомендації щодо роботи над історичною картиною. У 1770р. створив картину на тему давньоруської історії – «Володимир і Рогніда», якою стверджував рівноправність національної історії з історією античного світу.

14 серпня – 130 років тому народився Дяченко Дмитро Михайлович (1887-1942), архітектор, засновник стилю українського необароко, громадський діяч. Народився у м.Таганрозі, освіту отримав в Академії художностей та в Інституті цивільних інженерів у С.-Петербурзі. Став фундатором і ректором Українського архітектурного ін-ту, викладав у Київському художньому ін-ті та сільгоспакадемії, проводив велику громадську роботу. У 1930-х роках звинувачений більшовицьким московством у вияві українського націоналізму у науковій та практичній діяльності у царині архітектури, у липні 1941р арештований, а в травні 1942р. знищений у саратовському концтаборі «ГУЛАГ»-у.

17 серпня – минає 160 років від народження Мандичевського Євсевія (1857-1929), музикознавця, композитора, диригента, педагога. Народився у с.Молодія, нині Глибоцький р-н Чернівеччини, музичну освіту здобув під опікою композиторів С.Воробкевича та А.Гржималі, а також філософську у Віденському ун-ті. Попри проживання у Відні, з Україною зв’язків не поривав, Написав 11 українських хорів, у т.ч. два на слова Т.Шевченка: «Ой , діброво» та «І день іде, і ніч іде». Обробляв українські народні пісні.

18 серпня – 130 років від дня народження Крушельницької Ганни Амвросіївни (1887-1965), оперної і концертної співачки (сопрано), сестри Соломії Крушельницької. Народилася у с.Біла на Тернопільщині, мистецьку освіту здобула у Вищому музичному ін-ті м.Львова та у Міланській консерваторії, виступала на сценах Рима, Варшави, Мілана, Венеції, виконувала партії в операх «Наталка Полтавка» М.Лисенка, «Запорожець за Дунаєм» С.Гулака-Артемовського, а також – зарубіжних авторів., виконувала твори П.Чайковського, С.Людкевича, Д.Січинського В.Барвінського, О.Ніжанківськогоі ін.

– 100 років тому народився Бородай Василь Захарович (1917-2010), скульптор, художник, академік, громадський і державний діяч. Народився у м.Катеринославі, нині – Дніпро, освіту здобув у Київському художньому ін-ті ім.М.Лисенка, згодом очолив рідний заклад,  був головою Спілки художників УРСР. Є автором пам’ятників Тарасу Шевченку у Нью-Йорку  і в Білому Борі (Польща), станкових композицій «Леся Українка», «Іван Богун», «Дума про волю» і ін. Неодноразово отримував державні нагороди, був депутатом ВР.

21 серпня – 390 років тому у Києві видано перший словник української мови – «Лексикон словенороський» Памви Беринди (1627), мовознавця, лексикографа, письменника, поета, друкаря, гравера. Ця праця була найвидатнішим досягненням староукраїнського словникарства. Словник містив близько 7 тисяч слів, складався з двох частин: «Лексіконь» –  церковнослов’янсько-український словник, та «Імена свойственная» –  зібрання тлумачень, топонімів і антропонімів, а також загальних назв неслов’янського походження. У «Лексиконі…» застосовано всі засоби наукового опрацювання матеріалу, а серед основних джерел, використаних при його укладанні, були  словники доби Київської Русі, Острозька  Біблія і ін.

23 серпня – минає150 років від народження Маковея Осипа Степановича (1867-1925), поета, прозаїка, публіциста, критика, літературознавця, перекладача, педагога, громадсько-політичного діяча, редактора. Народився у м.Яворові Королівства Галіції та Володимирії, нині Львівщина, філософську освіту здобув у Львівському ун-ті, слухав лекції у Віденському ун-ті. Присвятив себе журналістиці, очолювана ним газета «Буковина» набула широкого резонансу у слов’янському світі. Окрім того викладав україністику у Чернівецькому ун-ті та в учительській семінарії. В оповіданнях і новелах змальовував тяжке життя галицьких та буковинських селян і міщан, картини української історії, був блискучим майстром сатиричних та гумористичних новел. Збагатив українську літературу перекладами творів багатьох зарубіжних авторів.

23 серпня   –  Європейський день пам’яті жертв сталінізму та нацизму. Встановлений  у Європейському Союзі за ініціативи країн Балтії.  З 2009 року відзначається як пам’ятна дата про жертви двох споріднених тоталітарних ідеологій-режимів: московського більшовизму на чолі з Всеросійською комуністичною партією більшовиків і німецького нацизму під орудою Націонал-соціалістичної робітничої партії Німеччини. День 23 серпня визначено з огляду на підписання цього числа  у 1939р. зловіщого пакту Молотова-Ріббентропа між двома цими ж таки тоталітарними режимами.

23 серпня – День Державного Прапора України

24 серпня – День Незалежності України. Національне свято.

29 липня – 120 років тому народилася Мисько-Пастушенко Юлія Семенівна – літ. ім’я – Мирослава Сопілка (1897-1937), поетеса, прозаїк. Народилася у м.Винники, нині Львівщина, поезією захоплювалася з раннього віку, друкувалася у журналах «Сяйво», «Вікно» і ін. Під впливом московсько-більшовицької пропаганди у 1930р переїхала до підмосковної України, а вже у пік репресій в 1937р. страчена. Отримав комуністичну кару – постріл у потилицю – і чоловік поетеси, також поет Василь Бобринський, а їх двоє осиротілих дітей автоматично віднесено до роду «ворогів народу» У доробку Мирослави Сопілки поетична збірка «Роботящим рукам», прозові твори.

30 серпня – 110 років від дня народження Кеткова Олександра Дмитровича (1907-1991), літературознавця, журналіста, перекладача, громадського діяча. Народився у с.Зеленівка, нині Приморського р-ну на Запоріжжі, здобув освіту журналіста, займався перекладацькою працею творів українського письменства – Т.Шевченка, М.Коцюбинського, П.Панча і ін.– на болгарську мову і навпаки: А.Гуляшкі, П.Вежинова, Х.Русева, і ін. – українською.  Очолював громадські організації дружби між народами.

О. Змієвський, В. Пилипенко, товариство «Просвіта», м. Бердянськ, Запорізький край, Україна,

/proberdyansk.wordpress.com/





 

Жити по-українські

Наші партнери

Громадське радіо та ТБ