Милує солов’їний спів

1 липня – 100 років тому народився Штуль Олег Данилович (1917-1977), політичний і військовий діяч. Народився у с.Лопатичі, нині Олевського р-ну Житомирщини, освіту отримав у Кременецькій духовній семінарії та Варшавському ун-ті. Зі студентських років перебував у лавах Організації Українських Націоналістів, працював у культурницькій референтурі. За німецько-радянської війни був спрямований до Києва налагоджувати українське життя, далі – організовував партизанські загони на Волині, став співредактором газети «Оборона України». В кінці 1943р. арештований нацистами, до кінця війни перебував у концтаборі «Заксенхаузен». По війні проводив допоміжну роботу  для українських військовополонених, відновив видання газети «Українське слово», очолив Провід ОУН, став співзасновником Світового Конгресу Вільних Українців. Останні роки проживав у Торонто. Є автором багатьох статей і теоретичних розвідок.

3 липня – 90 років від дня народження Смоленчука  Миколи Кузьмича (1927-1993), прозаїка, літературознавця, педагога, вченого. Народився у м. Бобринці на Кіровоградщині, підлітком зазнав страхіть у нацистських та комуно-радянських таборах, тяжкої праці в так зв. радянських трударміях. Попри це згодом здобув педагогічну освіту, працював учителем  та директором школи на Кіровоградщині і Черкащині, далі – завідував кафедрою у Луцькому і Кіровоградському педінститутах. За рекомендацією М. Рильського став членом  Спілки письменників України. У 1972 р його звинувачено  у «буржуазному націоналізмі», на півтора десятиліття вилучено із активного громадського та літературного життя. Є автором  романів «Сиве покоління», «Білі бланкети», історичних повістей «Степи полинові», «Рідня», та сотні наукових, науково-методичних статей, краєзнавчих розвідок і ін.

4 липня  – минає 120 років від народження Верменича Андрія Андрійовича (1897-1979), актора. Народився у с.Градизьк, нині Глобинського р-ну Полтавщини, освіту отримав у Московському університеті мистецтв, мав гарний голос, виконував провідні ролі як на драматичній, так і оперній сценах, зокрема, в опері С.Гулака-Артемовського «Запорожець за Дунаєм», у виставах І.Карпенка-Карого і ін. З 1934р. працював у Дніпровському  драмтеатрі ім.Т.Шевченка.

8 липня – 110 років тому народився Гасин Олександр Іванович (1907-1949), політичний і військовий діяч, учасник визвольного руху 1940-х років.. Народився у с.Конюхів, нині Стрийського району Львівщини, освіту отримав у Львівській політехніці та Баварській воєнній академії, займав високі посади в Оорганізації Українських Націоналістів, разом з Євгеном Коновальцем уклав «Військового підручника», викладав на Вищих старшинських курсах ОУН, був одним з провідних організаторів підготовки антирадянського повстання на західно-українських землях, де людність з вересня 1939р. вже сповна пізнала «докорінні переваги радянського ладу». З проголошенням Акту відновлення державної самостійності України 30 червня 1941р обійняв посаду заступника воєнного міністра. По війні продовжив активну роботу по організації Руху Опору, загинув у протистоянні червоному терору.  

11 липня  - 130 років від дня народження Журавленка Павла Максимовича (1887-1948), артиста опери, оперети і кіно, режисера. Народився у с.Никанорівка, нині Бобринецького р-ну Кіровоградщини., співу навчався приватно у Єлисаветграді та Москві, володів басом широкого діапазону. З 1906р. виступав на сценах Москви, Казані, Петербурга. Близькими друзями співака були видатні діячі української культури Гнат Юра, Василь Войтенко, Михайло Донець і ін. Монархічним, а потім і більшовицьким московством видатний українець був причислений до «русскіх».     

14 липня – минає 120 років від народження Баб’юка Андрія Дмитровича – літ. ім’я Мирослав Ірчан (1897-1937), поета, драматурга, перекладача, літературознавця, журналіста, видавця. Народився у с.П’ядики, нині Коломийського р-ну Ів.-Франківщини, освіту отримав у Львівській  вчительській семінарії, Першу світову війну відбув у складі Легіону Січових Стрільців, далі перейшов на бік червоно-більшовицької Московщини, був відряджений до Канади, по поверненню у 1932р. в Україну через деякий час за наказом кремлівського секретаря-ката Постишева його відправлено до концтаборів, творчий доробок вилучено з обігу.  В листопаді 1937р А.Баб’юка страчено. Він є автором п’єс  «Підземна Галичина», «Бунтарі», «Бувші люди» і ін.

– 150 років тому народився Савченко-Більський Володимир Олександрович (1867-1955), військовий діяч, генерал-хорунжий флоту УНР. Народився у с.Олишівка на Чернігівщині, походив зі старовинного козацько-старшинського роду. З постання Української Народної Республіки очолив Раду Української Чорноморської Громади, активно проводив українізацію флоту у містах Одесі та Севастополі, обіймав високі військові посади. З 1921р. перебував на еміграції в Польщі, далі – в Німеччині та Франції, проводив активну громадську роботу, є автором низки праць з питань морського флоту України.

16 липня – 1917 року Українська Центральна Рада проголосила Другий Універсал – державно-правовий акт, яким було зафіксовано домовленості між УЦР та ТУ Росії,  які свідчать про те, що, попри непевність, тимчасовість становища Московщини – між відхідною монархічною деспотією і насуваючою червоною диктатурою – її тимчасові репрезентанти безпомильно, на рівні безумовних рефлексій  намагалися утримати Україну в своїй орбіті, як непереступну передумову по забезпеченню подальшої «еволюції»-паразитування імперії та демонічного фальшування її ганебної історії.

21 липня – 110 років від дня народження Кандиби Олега Олександровича – літ. Ім’я Олег Ольжич (1907-1944), поета, політичного діяча, археолога, сина поета Олександра Олеся. Народився у м.Житомирі, освіту отримав у Карловому ун-ті Праги, здобув наукову ступінь з філософії, одноразово ґрунтовно займався археологією, вів з цього фаху масштабну наукову та педагогічну діяльність на міжнародному рівні. З 1929р. перебував у лавах Організації Українських Націоналістів, займав високі посади, загинув у катівні гестапо у концтаборі «Заксенхаузен». Є автором низки поетичних збірок, археологічних розвідок, праці «Євген Коновалець»

– минає 110 років від наподження Теліги (ур. Шовгеніва) Олени Іванівни (1907-1942), поетеси, публіцистки, літературного критика, активної учасниці українського національно-визвольного руху. Народилася у с.Ільїнське, що поблизу м.Дмитрова, нині Московської області РФ, в україно-білоруській родині. З 1918р. мешкала у Києві, з приходом московсько-більшовицьких загарбників емігрувала до Чехословаччини, де отримала освіту в Українському високому педагогічному інституті у Празі і де розпочала літературну діяльність. З 1929р. проживала у Варшаві, далі – у Львові, вступила до лав Організації Українських Націоналістів. З початком німецько-радянської війни повернулася до Києва, організувала Спілку українських письменників, принципово ігнорувала утиски, обмеження німецько-нацистських окупантів, у лютому 1942р. була заарештована гестапівцями і розстріляна у Бабиному Яру. Є автором збірок «Душа на сторожі», «Прапори Духа», «Полум’яні вежі» і ін.

22 липня – 130 років тому народився Жоночин Василь Мартинович – літ. ім’я Василь Шопінський (1887-1967), прозаїк, поет, драматург, громадський діяч. Народився у с.Терешівці на Хмельниччині, у юному віці виїхав до США. Власні матеріальні труднощі, а також оточуючого люду в умовах  еволюції капіталізму – з одного боку, з іншого – незнання про реалії будівництва соціалізму у Совєтському Союзі, спричинили прокомуністичні погляди письменника і тематику його творів: про тяжке життя людей найманої праці у США. Цим вповні скористалися вожді у Странє Совєтов, охоче друкуючи твори письменника з ідеологічних міркувань.

24 липня 110 років від дня народження Мисика Василя Олександровича (1907-1983), поета, перекладача. Народився у с.Новопавлівка, нині Межівського р-ну Дніпропетровщини, захоплювався поезією і видав збірку, ще перебуваючи на шкільній лаві, був підтриманий М.Рильським, П.Тичиною та ін. Мав великі здібності до опанування іноземних мов, здійснював переклади з польської німецької, французької, англійської, єврейської і інших мов. З листопада 1934р., мешкаючи у м.Харкові, потрапив до лабет НКВС, відбував комуністичну кару в концтаборі на Соловках, далі, з початком німецько-радянської війни – на фронті, полон, німецький концтабір, репатріація, реабілітація і, нарешті – повернення в літературу. У творчому спадку поетичні збірки «Борозни», «Верховіття», «Чорнотроп» і ін., оповідання, велика перекладацька творчість.

28 липня – минає 150 років від народження Агапія Вишневецького, – св. Ім’я Вишневецький Агапій Йосипович (1867-1924), православного церковного діяча. Народився на Волині, освіту отримав у Київській духовній академії, із небагатьох служителів Церкви підтримав Українську Державність у 1917р., послідовно виступав за проголошення автокефалії Української Православної Церкви, ввійшов до складу її Святого Синоду. У 1924р. знищений московсько-більшовицьким людоїдним режимом.

29 липня – 130 років тому народився Садовський Михайло Вікентійович (1887-1967), військовий і громадський діяч. Народився у м.Києві, освіту здобув у декількох мілітарних закладах, відбув Першу світову війну. З постанням Української Народної Республіки взяв активну участь у розбудові національного війська, захищав Батьківщину від московських червоних і білих загарбницьких бандформувань. З 1921р. на еміграції у Польщі, Німеччині, а з 1950р. – у Канаді, де працював в урядових установах в екзилі, заснував Український воєнно-історичний інститут та Військовий музей, видавництво «Чорномор», випускав збірник «За державність».

– виповнюється 160 років від дня народження Федецького Альфреда Костянтиновича (1857-1902), фотографа, першого українського кінооператора. Народився у Варшаві невдовзі родина переїхала до Києва, закінчив Фотографічний ін-т Віденської академії мистецтв. Відкрив власне фотоательє у Харкові, удосконалив кінознімальний апарат, яким від 1896 р. вперше в Україні розпочав знімати хронікальні фільми, займався розробкою кольорової фотографії. В 1895-96 рр. зняв фільми «Народні гуляння на Кінній площі Харкова», 2 грудня 1896 р. у приміщенні Харківського оперного театру провів перший в Україні публічний сеанс.   

– минає 200 років  від народження Айвазовського Івана Костянтиновича – родинне ім’я Ованес Айвазян (1817-1900), художника-мариніста та баталіста. Народився у м.Феодосії, нині Автономна Республіка Крим України, у вірменській родині, яка до народження сина проживала у Королівстві Галіції та Володимирії Австрійської імперії. Був членом  Товариства південноросійських художників в Одесі. Серед галереї творів митця вагоме місце належить українським мотивам, це  картини «Чумаки в степу вночі», «Очерет на Дніпрі», «Весілля в Україні» і ін.

О. Змієвський, В. Пилипенко, товариство «Просвіта», м. Бердянськ, Запорізький край, Україна               
proberdyansk.wordpress.com

 
Как выбрать внешний диск. Внешний жесткий диск как выбрать самый подходящий. Какой внешний диск выбрать. Какой принтер выбрать. Какой выбрать лазерный принтер сегодня. Какой цветной принтер выбрать. Готовые программы на java. Изучаем java с нуля быстро. Как начать программировать на java. Бесплатные игры для планшетов android. Качественный samsung android планшет. Планшет android цена. Отдых в турции отели. Самый лучший отдых в турции. Отдых в турции отели цены. Wow дк гайд. Лучший wow фрост дк гайд. Wow дк танк гайд. Рабочие программы на языке python. Изучаем python с нуля. Язык python для начинающих. Бесплатые плагины для Joomla. Скачать joomla плагины бесплатно. Где скачать самые последние плагины на joomla.
Жити по-українські

Наші партнери

Громадське радіо та ТБ