Аграрні розписки кооперативам

Попри те, що сьогодні аграрні розписки вже активно використовуються сільгоспвиробниками ряду українських регіонів, дрібні господарства не завжди можуть ними скористатися. На заваді стають об’єктивні причини, щоправда, більшість із них уже зараз перебуває в стадії вирішення. Що ж до решти, то очікується, що вони будуть усунуті вже невдовзі. Про це йшлося під час круглого столу, який 17 березня відбувся в Сумах. Захід було організовано місцевою облдержадміністрацією та Проектом IFC «Аграрні розписки в Україні», який фінансується Швейцарською Конфедерацією.

Успішність реалізації проекту аграрних розписок, який стартував 2014 року і на сьогодні охопив 8 регіонів, засвідчує офіційна статистика. Згідно з нею, на середину березня поточного року вже видано 86 аграрних розписок на загальну суму понад 716 млн. гривень. Кредитна інновація зацікавила не лише аграріїв, але й постачальників матеріально-технічних та фінансових ресурсів. Їх кількість неухильно зростає.
Що важливо: просуванню нового інструменту кредитування всіляко сприяють місцеві органи влади, а на центральному рівні - Міністерство аграрної політики та продовольства та Міністерство юстиції. Всі разом вони докладають зусиль, аби набутий досвід кредитування за аграрними розписками невдовзі поширити на всю Україну.
Аграрні розписки особливо успішно зарекомендували себе при кредитуванні середніх сільгоспвиробників та більших за розмірами господарств. І ті й інші впродовж останніх років демонструють успішну роботу, мають хороший досвід господарювання, вони зуміли за попередній час сформувати достатньо міцну матеріально-технічну базу, освоїти сучасні технології вирощування культур. Вони також досить упевнено почуваються на аграрних ринках, розбираються в їх особливостях та в тонкощах сучасного менеджменту. Все це забезпечує успішність роботи таких господарств і їх перспективність у налагодженні співпраці з постачальниками матеріально-технічних та фінансових ресурсів.
Дещо в іншій ситуації нині перебувають дрібні фермери. Вони не завжди володіють достатніми кадровими, фінансовими, матеріально-технічними ресурсами. Багато з них лише починають свою діяльність, тож не мають достатнього досвіду, а заразом – і реноме. Тому кредитори лише починають вивчати цей сегмент і продумувати механізми роботи з ним.
Про такий перебіг подій не випадково заговорили під час сумського круглого столу. В області працює понад 600 фермерських господарств. Багато з них належать до числа дрібних - кожне обробляє до 100 га землі. Нерідкими є й випадки, коли в обробітку перебуває лише по кілька десятків гектарів сільгоспугідь.
Керівник Проекту IFC «Аграрні розписки в Україні» Олексій Омеляненко наголосив на тому, що саме малі фермерські господарства найчастіше потребують кредитування, і особливо в пікові періоди, які припадають на польові роботи. Тому зацікавлені в швидкому отриманні потрібних їм ресурсів. Аграрії, які обробляють більші площі землі, нині мають певну фінансову стабільність. Вона стала результатом попередніх врожайних років. Завдяки цьому в господарствах вдалося акумулювати достатні суми коштів, аби тепер спрямувати їх у закупівлю насіння, мінеральних добрив, паливо-мастильних матеріалів, засобів захисту рослин тощо.
Голова Асоціації «Спілка аграрних підприємств Сумської області» Олексій Картавий вважає, що кредитори мають розширювати горизонти співпраці саме з малими фермерськими господарствами, оскільки вони мають значний невикористаний потенціал росту і потребують ефективних програм кредитування.
Олексій Омеляненко стверджує, що питання обмеженості доступу дрібних сільгоспвиробників до аграрних розписок зараз активно вивчається і розробляються механізми його вирішення. Представник Проекту IFC в Сумській області Андрій Сухоставець пояснив, що часто надавачі матеріально-технічних і фінансових ресурсів напрацьовують певні стандарти щодо своїх партнерів. І роблять це для того, щоб їхня подальша співпраця була ефективною та прибутковою. Тому зважають і на виробничий потенціал свого позичальника, і на його кредитну історію тощо.
Наприклад, «Агропросперіс Банк», який дуже активно працює в рамках проекту аграрних розписок і дотепер залишається переконливим лідером щодо видачі кредитів за цим інструментом фінансування, вважає за потрібне співпрацювати з позичальником, який має понад 100 га в обробітку.
З 1 лютого поточного року до роботи з аграрними розписками приступив OTP Bank. І спеціально для цього він розробив проект «Агро-Фабрика». В його рамках ця фінансова установа вже оформила 3 аграрні розписки на Хмельниччині. Загальний обсяг кредитування за ними перевищить 3 млн. грн.
Провідний експерт з агрокредитування OTP Bank Олексій Калінін під час виступу на сумському круглому столі зазначив, що його фінансова установа сповідує принципи швидкості, простоти та лояльності під час обслуговування аграріїв.
«Швидкість – це ухвалення попереднього рішення щодо кредитування за 1 день на підставі офіційної звітності та анкети. Тобто, йдеться і про простоту такої роботи. Говорячи про лояльність, ми, насамперед, згадуємо лояльність застави. Хоча більшість банків потребують твердої застави – сільгосптехніки, нерухомості, автотранспорту тощо», - розповів він.
Наразі і кредитори і позичальники мають спільними зусиллями відпрацювати взаємовигідні механізми кредитування. На цьому зупинився Олексій Омеляненко: «Сільське господарство України розвивається. Банки розуміють, що необхідно працювати саме з цим сегментом – середнім та дрібним фермерством. Відповідно банки адаптуватимуть свою систему, кадрові ресурси для того, щоб мати безпосередні контакти з цими аграріями. Тому і ті, й інші будуть змушені рухатися назустріч один одному».
На думку Олексія Омеляненка, цьому процесові сприятиме також загострення конкуренції на аграрному ринку. Зацікавленість до нього демонструють не лише надавачі фінансових, але й матеріально-технічних позик, трейдери. Вони більше зважатимуть на інтереси сільгоспвиробників, у тому числі, й дрібних, та підлаштовуватимуться під їх потреби.
Олексій Омеляненко також не виключає можливості залучення під аграрні розписки фінансових ресурсів кредитних спілок. Зазвичай вони обслуговують саме малоземельних фермерів.
«Ми вже говорили з кредитними спілками, і вони вже розглядають можливі перспективи такого фінансування, - зазначив він. – Згідно із законодавством, вони можуть працювали лише з фінансовими аграрними розписками. Використати цей інструмент було б великим плюсом і для кредитних спілок, і для позичальників їхніх коштів».
За словами Олексія Омеляненка, Проект IFC спільно з кредитними спілками напрацьовує пропозиції, які здатні в майбутньому збільшити залучення фінансування за допомогою аграрних розписок. 
Звісно, питання співпраці сільгоспвиробників з кредитними спілками у рамках проекту аграрних розписок наразі розглядається як подальша перспектива. Сьогодні потрібно також відпрацьовувати механізми співробітництва дрібних аграрних позичальників з банками та надавачами матеріально-технічних ресурсів. На думку Андрія Сухоставця, такі можливості є. Зокрема, він розповів, що на Сумщині створений обслуговуючий кооператив. Його мета – спільно налагоджувати співпрацю малих сільгоспвиробників з постачальниками ресурсів. І принагідно формувати оптові партії аграрної продукції для ліпшого продажу на ринку.
«Якщо дрібні сільгоспвиробники зорганізуються в такі кооперативи, то будуть здатні створити конкуренцію великим агрохолдингам і середнім господарствам», - резюмував він.
Як показує практика, учасники аграрного ринку зацікавлені у співпраці і готові йти один одному назустріч. Компанії-постачальники зацікавлені в розширенні клієнтської бази, тому пропонують фермерам зручні умови розрахунку. Однією з них є «ОККО Агротрейд». ЇЇ регіональний менеджер Сергій Удовіченко розповів: «Ми залучаємо аграріїв до нашої програми, щоб вони могли отримати якісне пальне в розстрочку. Бо в багатьох фермерів скрутне становище з коштами. Вони беруть пальне зараз, а розраховуються з нами восени».
Нині на Сумщині готуються перші аграрні розписки. Уже цей факт дав підставу заступнику голови Сумської ОДА Миколі Подопригорі зазначити: «Сподіваюся, що цей рік стане роком реальних укладених договорів за аграрними розписками. Він на практиці доведе, що цей механізм справді допомагає аграріям із коштами і матеріально-технічними ресурсами. І що ми були праві, коли ухвалили рішення щодо підтримки цього проекту».

Микола ЛУГОВИЙ,
Національний прес-клуб «Українська перспектива»

 
Как выбрать внешний диск. Внешний жесткий диск как выбрать самый подходящий. Какой внешний диск выбрать. Какой принтер выбрать. Какой выбрать лазерный принтер сегодня. Какой цветной принтер выбрать. Готовые программы на java. Изучаем java с нуля быстро. Как начать программировать на java. Бесплатные игры для планшетов android. Качественный samsung android планшет. Планшет android цена. Отдых в турции отели. Самый лучший отдых в турции. Отдых в турции отели цены. Wow дк гайд. Лучший wow фрост дк гайд. Wow дк танк гайд. Рабочие программы на языке python. Изучаем python с нуля. Язык python для начинающих. Бесплатые плагины для Joomla. Скачать joomla плагины бесплатно. Где скачать самые последние плагины на joomla.
Жити по-українські

Наші партнери

Громадське радіо та ТБ