Ще вернеться весна…

Навесні 1932р., тобто 85 років тому, та 1947р., тобто 70 років тому на чорноземах Руси-України вже лютував голод – голодомор-геноцид, уготовлений москвинсько-більшовицькою диктатурою під орудою кремлівського каганату.  Попри нечувану засуху, в основі голодомору 1921-1923рр. також лежить вбивче розбійне московське крадійство.

5 березня – минає 190 років від дня народження Глібова Леоніда Івановича (1827-1893), письменника, поета, байкаря, громадського діяча, видавця.  Народився у с.Веселий Поділ, нині Семенівського  р-ну, Полтавщини, освіту здобув у Ніжинському ліцеї вищих наук, вчителював. Літературну творчість розпочав ще в гімназійний період. В 1863р. з-за  дружніх стосунків з одним із членів таємного товариства «Земля і воля» був позбавлений права вчителювання, потрапив під поліційний нагляд, тоді ж після виходу Валуєвського циркуляра було знищено весь наклад нововидрукованої збірки байок, ці обставини призвели до матеріальної скрути, підриву творчого потенціалу. У доробку митця понад сто байок, також публіцистика, поезія, твори для дітей, акровірші, загадки тощо, серед яких байки «Ведмідь-пасічник», «Лисиця-жалібниця», акровірші «Декому на здогад», «Що зашкварчить», він є автором слів всесвітньо відомої. пісні «Стоїть гора високая»

10 березня –  230 років  тому народився Кармелюк Устим Якимович (1787-1835), ватажок селянського повстанського руху на Поділлі у 1831-1835рр. проти соціального і національного гніту, національний герой. Народився у с.Головчиці, нині с.Кармелюкове Жмеринського р-ну Вінничини, у родині кріпака. За спротив панській сваволі у 1812р. був поголений у солдати на 25 років, звідки через деякий час втік і в 1814р. очолив повстанський рух селян у рідному краї на Поділлі (нині це територія Літинського та Чечельницького р-нів Вінничини та Летичівського р-ну Хмельниччини) проти московської влади,  дворянства.  Упродовж 1817-1830рр. чотири рази потрапляв до лабет царських гнобителів, етапувався до Сибіру, попри таке кожного разу здійснював неймовірні втечі. В 1830-1835рр. повстанський рух охопив і суміжні землі Волині, Київщини, Бессарабії і нараховував до 20 тисяч селян, було здійснено понад 1000 нападів на панські маєтки, все добуте добро роздавалось нужденним. Загинув від кулі переслідувачів. Образ народного месника відображений у творах М.Старицького,  С.Васильченка і ін., у фольклорі, написані музичні  твори.

14 березня – 120 років від дня народження Атаманюка Василя Івановича (1897-1937), поета, перекладача, літературознавця, політичного діяча. Народився містечку Яблунів, нині Косівського р-ну Івано-Франківщини, здобув правничу освіту у Львівському ун-ті, відбув ІСвітову війну у складі Легіону Січових Стрільців австрійської армії, по війні мешкав у Катеринославі, з 1922р.–  у Києві. У творчому доробку  митця збірки поезій «Чари кохання, «Галичина», «За Збручем грози» і ін., а також збірки оповідань. У січні 1933р. потрапив під жорна московського тоталітаризму, спершу 5 років ув’язнення у концтаборах ГУЛАГ-у – «Карлаг» та «Соловки», а звернення до Сталіна та Вишинського у травні 1937р. закінчилося розстрілом вже в листопаді в урочищі «Сандармох».

16 березня – минає 120 років від народження Загороднього Ларіона Захаровича (1897-1923), військового діяча УНР, отамана Холодного Яру. Народився у с.Кошарка, нині с.Йосипівка Новомиргородського р-ну Кіровоградщини, закінчив церковно-приходську школу, відбув ІСвітову війну, демобілізований з-за отруєння газами, у чині прапорщика. Взяв участь у протистоянні московським червоно-більшовицьким бандформуванням: спершу зорганізував селянський загін,  далі перебував у лавах Степової дивізії Армії Української Народної Республіки, а з осені 1920р. учасник Холодноярського повстанського руху проти московської навали. В 1922р.очолив Холодноярську республіку, того ж року потрапив до лабет червоно-більшовицьких людоїдів, загинув під час повстання у Лук’янівській  в’язниці.

17 березня  – 100 років тому постала Українська Центральна Рада (1917) – однопалатний парламент України, який керував  національним рухом у розбудові української державності. Згідно Указу Президента України №17/2016  2017 рік проголошено Роком Української революції 1917-1921 років.

– 170 років тому народився Вовк Хведір Кіндратович (1847-1918), антрополог, етнограф, літературознавець, музейник, археолог, видавець. Народився у с.Крячківка, нині Пирятинського р-ну Полтавщини, природничу освіту здобув у Київському ун-ті, увійшов до Київської Громади, де доклав зусиль до заснування недільних  українських шкіл, видання  літератури українською мовою, здійснював етнографічні дослідження. Із-за імперських переслідувань змушений був виїхати за кордон, став членом Історичного й Антропологічного товариства в Парижі., по поверненню в 1904-1905рр. здійснив наукову подорож по Галичині, Буковині та Угорщині. Вчений написав понад 600 наукових праць, серед них і «Задунайська Січ по місцевим згадкам і розповідям», «Українське рибальство у Добруджі» тощо. Працями «Антропологічні особливості українського народу» та «Етнографічні особливості українського народу» довів, що українці є окремим слов’янським народом.

– 120 років від дня народження Бабія Олеся Йосиповича (1897-1975),  письменника, доктора з літературознавства. Народився у с.Середня, нині Калуського р-ну Івано-Франківщини, відбув ІСвітову війну, далі перебував у лавах Української Галицької Армії Західно-Української Народної Республіки, по тому отримав вищу освіту у педінституті ім. М.Драгоманова у Празі, брав активну участь в Організації Українських Націоналістів, з 1944р. перебував на еміграції в Німеччині, далі – в США. Є автором поетичних збірок «Ненависть і любов», «Світ і людина», «За щастя оманою» і ін., а також повістей, драматичних творів, досліджень.

22 березня – 100 років тому проголошено «Відозву Української Центральної Ради до українського народу» (1917), в якій, зокрема, зазначалося про наступне: «Народе Український! Впали вікові пута. Прийшла воля всьому пригніченому людові, всім поневоленим націям Росії. Настав час і Твоєї волі й пробудження до нового, вільного, творчого життя, після більш як двохсотлітнього сну… Перед Тобою шлях до нового життя. Сміливо ж, одностайно йди на той великий шлях в ім’я щастя свого і щастя будучих поколінь Матері України, могутньою рукою твори своє нове вільне життя». У Відозві наголошувалося, також як на першочерговому, на «…заведенні рідної мови по всіх школах, од нижчих до вищих по судах і всіх урядових інституціях. З таким же спокоєм, але рішуче, домагайся, Народе, того ж права для української мови від пастирів церкви, земств і всіх неурядових інституцій на Україні». Слід завважити, що зазначена непереступна мовна вагомість ставилася на першочерговий порядок денний навіть у тодішньому обширі суспільних уявлень – майже беззастережного панування оманливих, підступних соціалістичних та федералістичних московських ідей і московського «великороства-малороства» тощо. Але й через 100 років, коли Україна таки здобула незалежність і коли не хтось інший, а та ж таки Україна, попри попередження її ж генія  Івана Франка, – найбільш так жорстоко поплатилася за отой московський соціалізм-федералізм-комунізм, – тут  й досі, вже упродовж 25 років незалежності, блюзнірськи нехтуються святості Відозви, загин багатьох поколінь українців, урешті-решт… існування і розквіт України.

27 – березня – 200 років від дня народження Борисяка Никифора Дмитровича (1817-1882), геолога, вченого. Народився у с.Риги Лохвицького повіту на Полтавщині, закінчив Харківський ун-т, згодом – професор цього закладу, вивчав геологічні дисципліни в Петербурзі. У праці «Збірник матеріалів, що стосуються геології Південної Росії» обґрунтував думку про поширення  кам’яновугільних відкладень на захід, тобто створив ідею великого Донбасу. По його визначенню  пробурено було Перещепинську свердловину, яка і до тепер входить до складу найстарішого на Дніпропетровщині нафто-газового комплексу. Вчений опублікував близько 40 робіт з геології і ґрунтознавства, які  мають актуальність і в сучасних розробках.

29 березня – минає 140 років  від народження Доманицького Василя Миколайовича (1877-1910), літературознавця, письменника, історика, фольклориста, публіциста, громадсько-політичного діяча. Народився у с.Колодисте, нині Тальнівського р-ну Черкащини, освіту здобув у Київському ун-ті, вчителював, редагував часописи, став співзасновником Видавництва «Вік», а також громадської організації «Всеукраїнська учительська спілка (1905). За активну діяльність був висланий московським імперством  на північні загарбання – до Фінляндії. Після звільнення переїхав до Петербурга, де видав найповніше видання «Кобзаря». У 1908р. змушений був виїхати за кордон для лікування легенів, а вже через два роки помер у Франції, похований у рідному селі. Попри короткий вік вніс вагомий внесок  у духовні надбання українського народу, у доробку В.Доманицького дослідження творчості Т.Шевченка і М.Вовчок,  редагування «Історії Україна» М. Аркаса,  збирання і дослідження українського фольклору тощо.
– минає 100 років з часу заснування Українського військового клубу імені гетьмана Павла Полуботка (1917). Під час наради військових Київського гарнізону, присутні з великим натхненням одностайно ухвалили  приступити до «…згуртування всіх вояків-українців до негайної організації національної армії, яко могутньої своєї мілітарної сили, без якої не можна й помислити про здобуття повної волі Україні».

– 150 років від дня народження Макушенка  Івана Семеновича (1867-1955), художника, педагога, громадського діяча. Народився в м. Лисянка на Черкащині, закінчив Петербурзьку академію мистецтв. Створив багато високохудожніх картин, які  демонструвалися на виставках в 14 країнах світу на всіх континентах, виховав плеяду талановитих майстрів

30 березня – 105 років тому народився Огульчанський Олексій Якович (1912-1996), педагог, письменник, журналіст, краєзнавець. Народився у м. Луганську (х. Огульчанський), освіту здобув у Бердянському учительському ін-ті за фахом учителя історії, тут ґрунтовно захопився дослідницькою справою, і прищепив інтерес до неї багатьом юним бердянцям. Влітку 1940р. разом з гуртківцями  розкопав на узбережжі Азовського моря в районі бухти «Вітрів кут» унікальний палеонтологічний скарб – єдиний у світі скаменілий скелет південного слона (спершу знахідка була поцуплена німецькими окупантами, далі – московськими, тому південний скелет і знаходиться – на півночі, у С.-Петербурзі). У 1967 р. Я.Огульчанський став членом Спілки письменників УРСР, його пізнавально-пригодницькі повісті та оповідання були звернуті до юних читачів, це «Вітрів Кут», «Таємниця Сухої балки», «Як сплять дельфіни» та ін.

У березні народилися:

1 – Олекса Харків (1897-1939), маляр-монументаліст, співзасновник музеїв у м.Стрию,
3 – Калашник Павло Іванович (1847-1909), гончар, вироби зберігаються у музеях міст Миргорода, Полтави, Харкова, Києва,
14 – Коцак Олексій Федорович (1737-1800), письменник, педагог, церковний діяч, укладач мовної граматики,
19 – Василенко Василь Трохимович (1897-1933), публіцист, критик, поет, дослідник творчості Лесі Українки, Ольги Кобилянської; розстріляний московським режимом.
27 – Дроздов Степан Леонтійович (1867- 1933), музейник, засновник Білоцерківського археолого-етнографічного музею, поштово-телеграфного музею в Києві.
– Судовщикова-Косач Олександра Євгенівна (1867-1927), письменниця, перекладачка, громадська  діячка, авторка оповідань з селянського життя, п’єс, творів для дітей.

О.Змієвський, В.Пилипенко, тов.«Просвіта», м.Бердянськ, Запорізький край, Україна,

proberdyansk.wordpress.com/

 
Как правильно класть плитку. Как класть плитку на стену быстро. Класть плитку своими руками. Как выбрать ламинат для квартиры. Какой лучше выбрать ламинат сегодня. Какого цвета выбрать ламинат. Как правильно клеить обои. Как клеить обои на потолок вертикально. Как правильно клеить углы обоями. Интересные самоделки своими руками. Качественные самоделки своими руками фото. Самоделки для дома своими руками. Как сделать потолок в доме. Чем лучше утеплить потолок дома на сегодняшний день. Утепление потолка дома своими руками. Бизнес идеи с минимальными вложениями. Успешные идеи малого бизнеса с нуля. Прибыльные бизнес идеи. Как сделать мебель своими руками. Сделать деревянная мебель своими руками. Сделать мебель своими руками видео. Опалубка для фундамента. Как сделать опалубку для фундамента быстро. Опалубка для фундамента купить.

Жити по-українські

Наші партнери

Громадське радіо та ТБ